голосно

  • 61гримати — аю, аєш, недок. 1) Сильно стукати, ударяти, бити чим небудь. || Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим небудь на щось. || Створювати або видавати сильний стук, шум і т. ін. 2) на кого, із спол. що і без додатка. Голосно лаяти, дорікати… …

    Український тлумачний словник

  • 62гримкий — а/, е/, рідко. Який голосно звучить, лунає; голосний, гучний …

    Український тлумачний словник

  • 63грімкий — а/, е/. 1) Який голосно, дзвінко звучить; гучний, голосний. 2) Який створює, видає різкі звуки, гуркіт і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 64грімно — присл., діал. Сильно, голосно …

    Український тлумачний словник

  • 65громохкий — а, е. Який звучить дуже голосно, різко. || Який створює або здатний створювати гучні звуки, шуми і т. ін …

    Український тлумачний словник

  • 66грянути — ну, неш, док. 1) неперех. Раптово, з великою силою зазвучати, загриміти. || перех. З великою силою, дуже голосно заграти, заспівати що небудь. 2) неперех., перен. Раптово виникнути, зненацька, з великою силою розпочатися. 3) неперех., діал.… …

    Український тлумачний словник

  • 67гудіти — і густи/, гуду/, гуде/ш, недок. 1) Видавати довгі протяжні низькі звуки. || Одночасно голосно розмовляючи, створювати загальний гомін. || Лунати протяжно, на низьких нотах. || безос. Про відчування такого звуку. 2) Видавати протяжні низькі звуки …

    Український тлумачний словник

  • 68ґелґотати — очу/, о/чеш, ґелґоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Підсил. до ґелґати. 2) перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати …

    Український тлумачний словник

  • 69деркотливий — а, е. Який інтенсивно, голосно деркоче …

    Український тлумачний словник

  • 70дертися — і рідко дра/тися, деру/ся, дере/шся; мин. ч. де/рся, де/рлася, де/рлося і дра/вся, дра/лася, дра/лося; наказ. сп. дери/ся; недок. 1) Розділятися на шматки; розриватися. || Зношуватися до дірок (про одяг, взуття). || Відриваючись, відокремлюватися …

    Український тлумачний словник

  • 71дзенькотіти — очу/, оти/ш і дзенькота/ти, очу/, о/чеш, недок. Підсил. до дзенькати. || перен.Голосно, весело говорити або щебетати …

    Український тлумачний словник

  • 72догукнути — ну/, не/ш, док., розм. Гукнути так голосно, щоб було чути на відстані …

    Український тлумачний словник

  • 73желіпати — а/ю, а/єш, недок., діал. 1) Кричати, сваритися. 2) Голосно плакати, ревти …

    Український тлумачний словник

  • 74завивати — I а/ю, а/єш, недок. 1) Пронизливо, тужливо вити. 2) перен. Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Утворювати довгі, протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін.… …

    Український тлумачний словник

  • 75завити — I и/ю, и/єш, док. 1) Почати вити, завивати (про собак, вовків та деяких інших тварин). 2) перен. Почати утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Почати утворювати довгі протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Почати… …

    Український тлумачний словник

  • 76заводити — I джу, диш, недок., завести/, еду/, еде/ш, док., перех. 1) Супроводжуючи, допомагати кому небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди небудь, до чогось. || Відводити куди небудь на якийсь час. || розм. Втягувати, вкочувати,… …

    Український тлумачний словник

  • 77загримати — аю, аєш, док. 1) неперех., чим, у що і об що.Почати гримати, сильно стукати; загрюкати. 2) неперех. Почати голосно й сердито, роздратовано докоряти комусь, лаяти кого небудь. 3) перех., розм. Постійним гриманням, окриками, сваркою притупити чий… …

    Український тлумачний словник

  • 78загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… …

    Український тлумачний словник

  • 79загуркотати — очу/, о/чеш, загуркоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Підсил. до загуркати. 2) Почати гучно, з гуркотом стріляти (про кулемети, гармати і т. ін.). 3) З шумом, гуркотом піти, побігти, поїхати і т. ін. || безос. 4) Голосно заговорити, закричати …

    Український тлумачний словник

  • 80заґелґотати — о/че і заґелґоті/ти, оти/ть, док. 1) Підсил. до заґелґати. 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити; закричати, загомоніти …

    Український тлумачний словник